Це не на 100% точно, але напевне ви вже мали досвід взаємодії з доповненою реальністю (AR) хоча б раз чи два. Можливо це була Pokemon Go, трансляція матчу з американського футболу з червоною лінією, спроектованою на екран, щоб позначити перший даун, або ж застосунок Ikea, що допомагає визначитись з меблями.
Технологія доповненої реальності заполонює офіси, домівки, магазини, все навкруги. Але що це означає і як воно працює? Яке значення має вся ця термінологія? Як працюють ці 3д моделі, голограми та інтерактивні дисплеї? Про це та інше читайте далі.
Що таке доповнена реальність?
Доповнена реальність – це нашарування цифрових елементів на об’єкти фізичного світу. Для порівняння — віртуальна реальність потребує набору гарнітури включаючи шолом «переміщує» користувача у штучний світ. З доповненою реальністю користувачі бачать, чують і «проживають» реально існуюче оточення. Доповнена реальність лише додає відео, звук, зображення та графіку.
Додатки доповненої реальності часто використовують фізичний маркер або GPS можливості пристрою-носія щоб сумістити цифрову інформацію з певним місцем розташування. Візьмемо для прикладу Pokemon Go: ваш телефон передає дані про ваше місцезнаходження, на основі яких програмне забезпечення створює зображення покемона у полі вашого зору.
Сьогодні ви можете скористатись чотирма різновидами доповненої реальності:
- На основі маркерів
- Без маркерів
- На основі суперпозиції
- На основі проекцій
Дамоклів меч та інші прототипи
Наприкінці 1960-х двоє вчених винайшли пристрій, що проектував дуже примітивну комп’ютерну графіку на дисплей шоломоподібного обладнання. Пристрій було названо Дамокловим Мечем. Пізніше, у 1970-х, була створена лабораторія штучної реальності під назвою Videoplace. Їхні інновації згодом були використані у виробництві відео та фільмів.
Коротка історія доповненої реальності
У 1968 р Іван Сатерленд та Боб Спраулл створили перший наголовний дисплей і назвали його Дамоклів Меч. Це був громіздкий пристрій, що показував примітивні зображення.
У 1990 вперше з’явився термін «доповнена реальність». Ввели його Девід Мітцелл та Томас Каудел, дослідники з Boeing. Це десятиліття також відзначилось створенням Virtual Fixtures. Це технологія, що нашаровує сенсорну інформацію на поле зору користувача щоб покращити результативність діяльності під час виконання складних завдань.
Нарешті у 2000-х Хірокадзу Кото розробив та випустив ARToolKit. Цей набір засобів розробки з відкритим сирцевим кодом дав початок багатьом застосункам. Сьогодні Google Glass, Microsoft HoloLens та Pokemon Go від Niantic подарували технологію доповненої реальності кожній пересічній людині.
Як це працює
З допомогою доповненої реальності зображення та відео можуть передаватись на екран через окуляри або шоломи, наручні пристрої, а також через мобільні телефони. Технологія використовує глибинне стеження, одночасну локалізацію і картографування, сенсори, камери та дані, введені безпосередньо користувачем. У деяких випадках пристрої розроблені виключно для доповненої реальності, у інших використовуються багатоцільові пристрої, як смартфони.
Доповнена реальність потребує компонентів, які вже є на більшості комп’ютерів. Це оперативна пам’ять, ЦП, блютуз або WiFi, GPS та графічний процесор. Також потрібні засоби визначення швидкості, положення та напряму.
Більше про типи доповненої реальності
Безмаркерна доповнена реальність також відома як позиційна доповнена реальність. Технологія використовує компас, GPS, гіроскоп та акселерометр щоб транслювати місце розташування користувача. Це форма доповненої реальності, яка базується на власному повідомленні користувача про своє розташування. Використовується для навігації, для повідомлення про події та у локальній рекламі.
Маркерна доповнена реальність використовує зображення або об’єкт як основу для побудови контенту. Прикладом є QR-код для сканування смартфоном. Взаємодія між пристроєм та зображенням інформує AR-технологію про те коли і куди транслювати зміст. Відсканувавши, скажімо, спеціальну картинку у музеї отримаємо 3д модель експозиції.
Суперпозиція — сканує вихідне зображення певного місця та замінює його на доповнене. Ключевим моментом цієї технології є розпізнавання об’єктів. Доповнена реальність на основі суперпозиції використана у додатку IKEA, який дозволяє користувачам побачити як той чи інший предмет буде виглядати в інтер’єрі. Ця технологія також застосована у додатках модної індустрії, що дозволяють покупцям «приміряти» одяг чи взуття без фізичної взаємодії.
Доповнена реальність на основі проекції передбачає проектування променю світла на фізичну поверхню, що дозволяє людям бачити зображення, як воно є на той час. Такі голограми використовуються на концертах та у кіно.
Пристрої AR
Можливості доповненої реальності найчастіше використовуються на мобільних пристроях типу смартфонів. Вони дуже популярні і є у більшості людей. Користувачі можуть завантажувати AR додатки або використовувати вже вбудовані функції свого пристрою. Додатки часто використовуються для спорту, бізнесу, навчання та соціальних мережах.
Окуляри доповненої реальності – це пристрої що накладають віртуальні зображення на бачення користувача. На додаток до Google Glass і Hololens скоро мають з’явитись окуляри й від інших виробників.
Також існують пристрої, розроблені не просто для доповненої реальності, а для специфічного застосування доповненої реальності. Прикладом цього може стати пристрій, створений для ношення на шоломі для американського футболу, або такий що надсилає інформацію пілотові винищувача під час тренувального польоту.
Наостанок: застосування технології доповненої реальності
Тепер, дізнавшись більше про технологію AR, ви можете запитати як і коли її можна використати. Можливості нескінченні. Автомобільна індустрія, авіація, подорожі та туризм, ігри та іграшки, маркетинг, освіта, медицина, зберігання та дистрибуція, транспортування і багато іншого.